Роль антагоністів бета-адренорецепторів (бета-блокаторів) в серцево-судинній терапії

У терапії серцево-судинних захворювань використовується ряд препаратів, які мають свої показання і протипоказання. Пацієнти з хронічною хворобою серця зазвичай потребують постійного прийому медикаментів, тому пошук оптимального індивідуального лікування для кожного пацієнта має вирішальне значення. Один з таких препаратів – бета-блокатори. Варто відзначити, що роль антагоністів бета-адренорецепторів (бета-блокаторів) в серцево-судинної терапії була неодноразово переглянута протягом останніх десятиліть.

З появою широкого спектру чудових гіпотензивних засобів, бета-адреноблокатори вже не призначаються як препарати першої лінії для лікування гіпертонічної хвороби.

Однак вони залишаються препаратами першого ряду в рекомендаціях відповідних медичних товариств при серцевій недостатності, ішемічній хворобі серця та миготливій аритмії, при стенокардії або при перенесеному раніше інфаркті міокарду, а також при гіпертонії, що ускладнена серцевою недостатністю.

Кардіоселективні бета-блокатори можна призначати пацієнтам з цукровим діабетом і хронічною обструктивною хворобою легень, але виключно за наявності відповідних показань.

Ефективність β-адреноблокаторів була добре продемонстрована в терапії декількох ССЗ: наприклад, вони значно знижують смертність при серцевій недостатності зі зніженою фракцією викиду, при ішемічній хворобі серця після інфаркту міокарда, а також при супутніх захворюваннях, наприклад ССЗ із хронічним захворюванням нирок або з цукровим діабетом. Бета-блокатори також можуть бути корисні при серцевій недостатності зі збереженою фракцією викиду. Крім того, β-адреноблокатори покращують деякі симптоми стабільної стенокардії і тиреотоксикозу, забезпечують контроль частоти серцевих скорочень і запобігають виникненню або рецидиву миготливої аритмії при серцевій недостатності, після інфаркту міокарда і після операцій на серці.

При ССЗ високого ризику з декількома супутніми захворюваннями також може бути корисна терапія β-блокаторами. У деяких випадках, таких як ішемічна хвороба серця або гіпертонія, ускладнена цукровим діабетом,

більш доречним є вибір кардіоселективних β-блокаторів або агентів із судинорозширювальною активністю. При серцево-судинних захворюваннях, ускладнених ХОЗЛ, β1-блокатор повинен бути препаратом вибору, звичайно, за наявності відповідних показань.

Терапія ССЗ повинна ґрунтуватися на сучасних даних досліджень і спиратися на офіційні гайдлайни. На даний момент серйозні дослідження використання бета-блокаторів все ще тривають, тому можна сподіватися, що буде внесена ясність в деякі спірні моменти, що стосуються терапії бета-блокаторами.

Посилання на оригінал базової статті: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5591796/

Автор ревью: Аліса Гузиєва

Модератор: Ірина Калікіна


Read More

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *